6 комментариев к записи “ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ”

  1. ТОВ Мрія:

    Які платники податку з 01.02.2016 мають право на отримання бюджетного відшкодування?

    • АФ НАШ АУДИТ:

      Доброго дня!
      Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
      а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу —
      б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
      в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
      Згідно з п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ бюджетним вважається відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розд. V ПКУ.
      Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) внесено зміни до ст. 200 ПКУ, якими вилучено норми щодо кола осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, та щодо права платників на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.
      Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.
      Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде:
      а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст.200 ПКУ;
      б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200.19 ПКУ.
      Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
      Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України (п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).
      Виходячи з вищезазначеного, починаючи з 01.02.2016 право на отримання бюджетного відшкодування має платник ПДВ, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.

  2. Анна:

    Доброго дня!
    Який розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовується в 2016 році?

    • АФ НАШ АУДИТ:

      Добрий день!
      Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 січня 2016 року.
      Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
      Крім того, п. 7 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених ст. 10 ПКУ.
      Також, установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909).
      Отже, розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік визначається згідно рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятого на 2016 рік, у відповідності до вимог ПКУ та Закону № 909, але не більше трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

  3. ПРАТ Укртелеком:

    Яка ставка ЄВ застосовується при нарахуванні (донарахуванні) заробітної плати за періоди до 01.01.2016?

    • АФ НАШ АУДИТ:

      Відповідно до змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), починаючи з 01.01.2016 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
      Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 2464 обчислення ЄВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ.
      Статтею 8 Закону № 2464 до набрання чинності Закону № 909 передбачено розмір ЄВ для кожної категорії платників, визначених Законом № 2464.
      Обчислення ЄВ за минулі періоди, крім випадків сплати ЄВ згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру ЄВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ (частина четверта ст. 9 Закону № 2464).
      Відповідно до п. 9 розд. ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці.
      Якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) ЄВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені п. 9 розд. IV Порядку № 435 (п. 5 розд. V Порядку № 435):
      «2» — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;
      «3» — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.
      Тобто, якщо нарахування заробітної плати за періоди до 01.01.2016 відбувається після вказаної дати, то застосовується ставка ЄВ у розмірі, який діє на момент нарахування, тобто 22 відсотка. При цьому із нарахованих сум ЄВ не утримується.
      Однак, донарахування (зменшення) суми ЄВ на суми заробітної плати (доходу), нарахованої у періоди до 01.01.2016, здійснюється виходячи з розміру ЄВ, що діяв на день її фактичного нарахування. Крім того, з такого доходу роботодавець повинен здійснити утримання ЄВ з урахуванням положень ст. 8 Закону № 2464 в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 909.

Оставить комментарий

Перед отправкой формы: